Головне
Головна / Вибране / 10 цікавих фактів про Патріарший собор УГКЦ

10 цікавих фактів про Патріарший собор УГКЦ

Патріарший собор Воскресіння Христового – це головний храм УГКЦ, осідок Глави і Отця УГКЦ, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава Шевчука, святиня святинь понад шести мільйонів греко-католиків світу.

Патріарший Собор Воскресіння Христового УГКЦ

 

1. Головний храм УГКЦ. Патріарший собор Воскресіння Христового – це головний храм УГКЦ, осідок Глави і Отця УГКЦ, Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Святослава Шевчука, святиня святинь понад шести мільйонів греко-католиків світу.

2. Тривале будівництво. Будівництво Патріаршого собору Воскресіння Христового тривало довгих 12 років! Спорудження затягнулося на такий тривалий час через те, що собор зводився виключно коштом пожертв вірних, без допомоги та масштабних інвестицій великих бізнесменів і можновладців, без допомоги держави чи окремих політичних сил. Церква свідомо відмовилася від участі великого бізнесу у будівництві храму, яка б, очевидно, дозволила скоротити цей процес до одного-двох років. Та, як висловився Блаженніший Любомир Кардинал Гузар: «Ми хочемо бути Церквою свобідною, щоби пожертви не перешкодили нам сказати правду, коли її треба сказати».

3.     Собор – символ єдності греко-католиків цілого світу. Зведений виключно на кошти мирян, Патріарший собор мав стати символом єдності греко-католиків цілого світу, щоб кожен міг відчувати причетність до його спорудження.

4. Храм із «цеголок». Пожертвою для Патріаршого собору були так звані «цеголки» – невеличкі паперові грамоти-подяки номіналом 10, 50, 100, 500 та 1000 грн, придбавши які жертводавець вносив свій посильний вклад у спільну справу будівництва Собору та водночас отримував пам’ятку про свою участь у ній. За допомогою «цеголок» було зібрано близько 10 млн. грн. Відтак кожного, хто спричинився до зведення цього собору, згадуватимуть тут в молитвах, поки він стоятиме.

5. Розміри Собору. Собор площею понад 3000 м2 має висоту 50 м та здатен вмістити понад 1500 чоловік.

6. Оздоблення собору сакральне мистецтво третього тисячоліття.Оздоблення внутрішнього простору храму – білий, аж сяючий, колір стін, підлоги, вівтарних споруд (престолу, жертовника, архиєрейського трону) символічно відтворює неземне світло найважливішої євангельської події, якій він присвячений, – світло Воскресіння Христового. Купол собору – символ Неба на землі – унікальна архітектурна конструкція, побудована без опорних споруд, за найсучаснішими технологіями, створює враження, що його підтримує невидима небесна сила. Мозаїчні образи, ікони, вітражі, іконостас храму втілюють найсучасніші течії українського сакрального мистецтва. Патріарший собор – це святе звернення до сучасника, людини третього тисячоліття.

7. Реліквії Патріаршого собору. При освячені Патріаршого собору у його престол були вкладені мощі св. апостолів Петра і Павла та Андрія Первозваного, а також св. Климентія Папи Римського та св. Мартина, які загинули на українських землях, св. священномученика Йосафата Кунцевича, блаженних священномучеників ХХ століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського. Мощі блаженних священномучеників помістили також у чотири кути собору. Іншими реліквіями новозбудованого собору стали вервички, митра, сутана, чаша і служебник, що їх у червні 2001 року використовував Папа Римський Іван Павло ІІ під час Літургії на київському спорткомплексі «Чайка». Ці реліквії храму передав владика Василь (Медвіт), який прагнув виконати заповіт Івана Павла ІІ. Ось як він згадував ту подію: «Після Літургії Святіший Отець покликав мене і сказав: «Я чув, що ви є відповідальним за будову собору в Києві. Прийміть цю чашу, щоб, коли освятите храм, могли використовувати її для відправ Божественних Літургій».

8. Відкриття та освячення собору. Освячення наріжного каменя Собору відбулося 27 жовтня 2002 року, а вже через два роки, 10 жовтня 2004 року, встановлено та освячено п’ять його хрестів. На цю урочистість в Україну з’їхалися всі єпископи УГКЦ із чотирьох континентів світу. Патріарший собор був відкритий 27 березня 2011 року церемонією інтронізації Верховного Архиєпископа Святослава (Шевчука), Глави УГКЦ. Освячення цілого собору відбулося в дні святкування 1025-річчя Хрещення України-Руси. 18 серпня 2013 року на прощу з нагоди цієї урочистості до Києва прибуло понад 20 000 прочан та близько 700 священнослужителів.

9. Собор як символ прагнення до Патріархату. Гідно переживши страхітливі роки переслідувань, нищення і підпілля, УГКЦ дала світові нових святих мучеників, зберегла вірність Христові і віру батьків, зуміла крізь перешкоди повернутися на Київські землі, звідки була витіснена Російським імперським урядом наприкінці ХVІІІ ст., і тим підтвердила, що готова до відповідальності і обов’язків, які несе за собою статус Патріархату. І назва Патріаршого собору відображає це прагнення і цю готовність.

10.   Собор як паломницький центр УГКЦ. Як місце надзвичайно важливих подій в історії українського християнства та Греко-Католицької Церкви, Патріарший собор щороку притягує до себе тисячі паломників. Нещодавно заснована щорічна Всецерковна проща до Патріаршого собору, яка об’єднує прочан, що прагнуть відвідати та поклонитися святині на Київських горах.

Підготовлено Патріаршим паломницький центром

Scroll To Top