Високодостойному панові Вікторові Януковичу, Прем'єр-Міністрові України, Голові Організаційного комітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 70-ми роковинами голодомору в Україні

Високодостойний пане Прем'єре!

Ці рядки пишу з болем серця і бажаю відразу попередити Вас про те, що маю намір зробити цей лист відкритим.

Щонайменше рік заздалегідь було заплановано вшанувати пам'ять багатомільйонних жертв голодомору, який прокотився жахливою хвилею по Україні 70 років тому. На суботу, 22 листопада, було передбачено два заходи на найвищому державному рівні - значить передбачувалось хвилину монументальну. Задум був прекрасним, а виконання - жалюгідним.

Сьогодні все наповнилося світлом:
Небо, земля і глибини підземні.
Нехай же празнує вся вселенна
Христове воскресіння, -
в якому ми утверджуємося.
Пасхальна Утреня

Дорогі у Христі!

Звертаюсь до Вас із щирими словами привітань з нагоди найвеличнішого свята літургійного року, - свята Великодня. Хочу розділити з Вами почуття радості, надії й подяки, якими щороку знову і знову сповнюються наші серця від усвідомлення тайни Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа.

 Проповідь Блаженнішого Любомира (Гузара) під час Божественної Літургії з нагоди освячення наріжного каменя Патріаршого собору Воскресіння Христового УГКЦ

Київ, храм Святого Василія Великого, 27 жовтня 2002

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі!

Вітаю усіх присутніх з цим гарним, так би мовити, величним днем. Зокрема вітаю Високопреосвященного Архієпископа Николу Етеровича, Апостольського Нунція в Україні, всіх владик нашої Церкви, які прибули на цю урочисту подію. З особливими словами привітань звертаюся до Владики Василія Медвіта, Екзарха Києво-Вишгородського, який докладає великих зусиль до побудови нашого собору. Вітаю Вас, дорогі Отці, дорогі Брати і Сестри в монашестві, усі Сини і Дочки Української Греко-Католицької Церкви.